Психічне здоров’я

Статті по темі

• 

  Тілесна обізнаність: чому це важливо та як можна її розвинути

  Тілесність — це не лише про фізичну форму, а про здатність відчувати своє тіло, слухати його сигнали (голод, втому, напругу), піклуватися про його стан. Це про вміння використовувати тіло як ресурс для регуляції емоцій і відновлення. Через рух, дотик, ритм, дихання ми можемо не лише знижувати стрес, а й повертати відчуття контролю та опори.

• 

  Про стан ментального здоровʼя українців

  Війна та пов'язані з нею виклики залишаються основним джерелом психологічного напруження. 83% опитаних відчувають високий рівень стресу, причому 78% безпосередньо пов'язують це з повномасштабним російським вторгненням. Фінансові складнощі турбують 52% населення, а соціально-політична ситуація викликає занепокоєння у 47% респондентів.
  
  

• 

  Програма медичних гарантій. Як отримати безоплатну допомогу у сфері ментального здоров’я

  В умовах війни багато українців зіштовхнулися з ментальними розладами — це широкий спектр станів, які впливають на почуття, настрій людини, щоденне функціонування та здатність комунікувати з іншими. Зокрема, йдеться про постійну тривожність, депресію, шизофренію тощо.

• 

  Травень – місяць обізнаності про ментальне здоров’я. Подбайте про себе!

  Щоб мати сили жити, працювати, підтримувати інших, важливо дбати про себе — регулярно й усвідомлено. Цей допис — нагадування, як підтримувати психічне здоров’я під час та після кризових ситуацій, як-от масовані обстріли, що приносять втрати, біль і тривогу. Турбота про себе в ці моменти — не розкіш, а життєво необхідна дія, яка дає змогу вистояти самому та підтримати інших.

• 

  Ігроманія – азарт, що руйнує життя

  Ігрова залежність (ігроманія, лудоманія) — це психічний розлад, основною ознакою якого є втрата контролю над грою та неможливість зупинитися.
  Вражаючи людей незалежно від статі, віку, соціального статусу та інтелекту, цей розлад загрожує як самій людині з залежністю, так і її близьким. Він може призводити до психологічних проблем (тривожність, депресія, агресія), руйнувати соціальні зв’язки з сім’єю та друзями, спричиняти появу боргів та штовхати людину на злочин для отримання грошей на гру.
  

• 

  Як стійкість формується у дітей

  Аби зрозуміти, як стійкість (резильєнтність) формується у дітей, уявіть терези: на одній шальці — захист і корисний досвід, на іншій — труднощі та негативні фактори. Стійкість з’являється тоді, коли, попри всі проблеми, позитивна шалька переважує. Щоб навчитися краще підтримувати дітей у складних умовах, нам треба зрозуміти, що саме допомагає схилити терези на користь здоров’я і розвитку.

• 

  Розлади харчової поведінки: міфи та факти

  Розлади харчової поведінки (РХП), серед яких найпоширеніші — нервова анорексія, булімія та компульсивне переїдання, наразі є надзвичайно актуальною проблемою, оскільки вони асоційовані з вираженими негативними медико-соціальними наслідками та мають найвищий рівень смертності серед усіх психічних захворювань. Сьогодні кожні 62 хвилини принаймні одна особа вмирає від наслідків РХП (Eating Disorders Coalition, 2016).

• 

  Як розвивати стійкість

  Розвиток особистісної стійкості — це шлях до збереження внутрішнього балансу та здатності долати життєві виклики. У складні часи це стає особливо важливим, адже допомагає адаптуватися до змін і знаходити сили рухатися вперед.

• 

  Плекаємо стійкість до викликів життя. Психологічна резильєнтність

  Психологічна стійкість або резильєнтність є важливим компонентом здатності справлятися з труднощами та досягати результатів попри загрози чи небезпеки. Вона розвивається і змінюється з часом, залежно від обставин, і включає дві основні умови: наявність серйозної проблеми та здатність подолати її, досягнувши позитивних змін, навіть коли звичний порядок порушено.

• 

  Сезонний афективний розлад

  У багатьох випадках зміни настрою пов’язані із порами року. Восени та взимку, коли дні стають коротшими, багато хто стикається із так званою “зимовою хандрою” або пригніченістю, а зі збільшенням світлового дня навесні настрій, як правило, покращується. Такі зміни можуть набувати серйозного характеру, впливаючи на наші емоції, думки та поведінку — усе це може вказувати на наявність сезонного афективного розладу (САР).