Турбота про ментальне здоров’я має бути такою ж невіддільною частиною нашого життя, як і піклування про фізичний стан. Адже, щоб почуватися добре, потрібно не лише перебувати в гармонії з собою та навколишнім світом, а й насамперед потурбуватися про свої внутрішні відчуття.
В умовах війни понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, але 31% не вважають свої ментальні проблеми достатньо вагомими для звернення по допомогу й важливими для інших.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», створена за ініціативою першої леді Олени Зеленської, має на меті допомогти українцям усвідомити й визнати власний психічний стан.
Дізнатися більше про те, як виявити стрес у себе або близьких, як підтримувати, контролювати та допомагати собі й іншим людям, можна за посиланням http://howareu.com.
Психологічна стійкість або резильєнтність є важливим компонентом здатності справлятися з труднощами та досягати результатів попри загрози чи небезпеки. Вона розвивається і змінюється з часом, залежно від обставин, і включає дві основні умови: наявність серйозної проблеми та здатність подолати її, досягнувши позитивних змін, навіть коли звичний порядок порушено.
У багатьох випадках зміни настрою пов’язані із порами року. Восени та взимку, коли дні стають коротшими, багато хто стикається із так званою “зимовою хандрою” або пригніченістю, а зі збільшенням світлового дня навесні настрій, як правило, покращується. Такі зміни можуть набувати серйозного характеру, впливаючи на наші емоції, думки та поведінку — усе це може вказувати на наявність сезонного афективного розладу (САР).
Медичні працівники України сьогодні працюють у надзвичайно складних умовах, щодня ризикуючи своїм життям та здоров’ям. Їхній професіоналізм є основою нашої системи охорони здоров’я. Однак, окрім фізичного, під загрозою також перебуває їхнє психічне здоров’я.
Майже кожен другий українець під час війни скаржиться на порушення сну.
Не дають спати нічні повітряні тривоги та постійне напруження. Безсонний режим беззаперечно шкодить нашому здоров’ю. Зростає рівень кортизолу – гормону стресу, який стимулює увагу та пильність, підвищує частоту серцевих скорочень та кров'яний тиск. Його рівень не знижується у вечірні години, як зазвичай повинно відбуватися, що перешкоджає вивільненню мелатоніну, гормону, необхідного для засинання.
Якщо ви зіштовхнулися з симптомами ПТСР/КПТСР, не залишайтеся наодинці з проблемою, адже фахівці допоможуть побороти це. Комплексний ПТСР діагностує лікар-психіатр - саме він і призначає лікування. При роботі з КПТСР використовують методи самодопомоги теж – терапевт вчить людину боротися з симптомами самостійно.