У Луганському ОЦКПХ обговорили готовність закладів охорони здоров’я до реагування на можливі випадки холери

25 червня 2026 року Державна установа «Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» провела онлайн-семінар для медичних працівників закладів охорони здоров’я Луганської області на тему: «Холера. Епідемічна ситуація у світі та Україні. Епідеміологічний нагляд та готовність до реагування».

Захід організовано з метою забезпечення належної готовності медичної системи до можливого ускладнення епідемічної ситуації з холери та відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 30.05.1997 № 167 «Про удосконалення протихолерних заходів в Україні».

Холера залишається глобальною загрозою

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, останніми роками у світі спостерігається зростання кількості спалахів холери. Захворювання реєструється в багатьох країнах Африки, Азії та Близького Сходу, а масштаби поширення інфекції зумовлюються гуманітарними кризами, воєнними конфліктами, стихійними лихами, обмеженим доступом до безпечної питної води та належних санітарних умов.

Для України питання готовності до реагування на особливо небезпечні інфекції залишається актуальним, особливо в умовах воєнного стану, пошкодження об’єктів критичної інфраструктури та ризиків погіршення якості водопостачання в окремих регіонах.

Саме тому Міністерство охорони здоров’я України та Центр громадського здоров’я продовжують посилювати систему епідеміологічного нагляду за холерою, забезпечувати готовність лабораторної мережі та проводити навчання медичних працівників щодо своєчасного виявлення і реагування на випадки захворювання.

Координація дій у сучасних умовах

На початку заходу генеральний директор ДУ «Луганський ОЦКПХ МОЗ» Володимир Жданов наголосив на важливості своєчасного виявлення підозрілих випадків та чіткої взаємодії між закладами охорони здоров’я і територіальними центрами контролю та профілактики хвороб.

Особливу увагу було приділено особливостям роботи релокованих закладів охорони здоров’я Луганської області, які сьогодні функціонують у різних регіонах України. У разі виявлення пацієнта з підозрою на холеру надзвичайно важливими є оперативне інформування відповідного територіального центру контролю та профілактики хвороб, координація протиепідемічних заходів та своєчасне проведення лабораторної діагностики.

Епіднагляд, діагностика та протиепідемічні заходи

Завідувачка відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб ДУ «Луганський ОЦКПХ МОЗ» Надія Юркевич представила актуальну інформацію щодо епідемічної ситуації з холери у світі та Україні, розповіла про основні фактори ризику, шляхи передачі інфекції, клінічні прояви захворювання та сучасні підходи до епідеміологічного нагляду.

Учасники семінару розглянули:

• критерії визначення підозрілого, ймовірного та підтвердженого випадку холери;
• алгоритми дій медичних працівників при виявленні пацієнта з підозрою на захворювання;
• порядок відбору та транспортування матеріалу для лабораторних досліджень;
• організацію протиепідемічних і профілактичних заходів у вогнищі інфекції;
• особливості міжвідомчої взаємодії під час реагування на надзвичайні події біологічного характеру.

Окремо було наголошено на важливості посиленого епідеміологічного нагляду за гострими кишковими інфекціями в літній період, особливо серед внутрішньо переміщених осіб та інших груп населення, які можуть перебувати в умовах підвищеного ризику.

Підготовка медичних працівників – ключ до ефективного реагування

За підсумками заходу медичним працівникам рекомендовано провести додаткові внутрішні навчання з питань клініки, діагностики, лікування та профілактики холери, а також організувати навчально-тренувальні заняття з відпрацювання алгоритму дій при виявленні випадку захворювання.

Своєчасне виявлення підозрілих випадків, готовність медичних працівників до реагування та ефективна взаємодія між усіма ланками системи громадського здоров’я є важливими складовими забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення та запобігання поширенню особливо небезпечних інфекцій.