1 серпня – день пам’яті Лесі Українки. Поезія крізь біль і боротьбу

Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так гостро іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?

Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.
Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою…
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

1 серпня – день пам’яті про гордість української літератури, видатну українську письменницю Лесю Українку.

Леся Українка — одна з найсильніших постатей в українській літературі. Її поезія вражає глибиною, мужністю й незламністю. Але за цими рядками — особиста драма, постійний біль і боротьба з важкою хворобою, яка супроводжувала її майже все життя.

У 10 років Леся захворіла на туберкульоз кісток, який пізніше ускладнився ураженням легень та нирок. У ті часи лікування було дуже обмеженим: ні антибіотиків, ні ефективних методів реабілітації не існувало. Їй доводилося роками жити в санаторіях, проходити болючі процедури, витримувати операції й фізичні страждання. І попри це — вона писала, перекладала, вивчала іноземні мови, підтримувала родину і стала символом сили українського духу.

Її слова:

“Contra spem spero!” — «Без надії сподіваюсь» — стали гаслом не лише її особистої боротьби, а й цілої нації.

Минуло більше 100 років зі смерті видатної української письменниці Лесі Українки від туберкульозу. За цей час підходи до профілактики, діагностики, лікування ТБ зазнали революційних змін. На теперішній час ТБ цілком контрольована та виліковна хвороба: доступні сучасні ліки як для профілактики, так і лікування ТБ, впроваджуються інновації на всіх етапах протитуберкульозної медичної допомоги. Державою гарантований рівний та безоплатний доступ до усіх послуг, які надаються при ТБ в Україні.

Водночас успіхи у протидії ТБ не вплинули на рівень стигматизації людей, які хворіють на ТБ. У нашому суспільстві  продовжують панувати хибні твердження, безпідставні переконання про цю хворобу. Єдиною причиною виникнення ТБ є інфекційний агент – мікобактерія ТБ, тому захворіти на ТБ може кожен. Звісно, що є обставини, які сприяють розвитку хвороби, але ніхто не може бути повністю захищений від захворювання. Чим більше кожен із нас на своєму місці  докладе зусиль для зменшення стигматизації ТБ, формування толерантного ставлення до людей незалежно від їх хвороб чи ознак, тим швидше наші наміри подолання ТБ реалізуються.

Пам’ятаймо ТБ виліковний, при своєчасному зверненні за медичною допомогою.

Дотримуючись режиму лікування кожна людина  має 100% шанси на одужання та повноцінне життя вільне від ТБ!