Сказ. Профілактика та лікування.

За даними Держпродспоживслужби кількість виявлених неблагополучних пунктів щодо сказу домашніх тварин за підсумками 2023 року становить 738, проти 414 пунктів у 2021 році та 318 пунктів у 2022 році.

Серед сільськогосподарських тварин небезпечних пунктів у 2023 році зафіксовано 100, проти 54 у 2021 році та 40 у 2022-му.

Заборона на полювання під час воєнного стану сприяє росту поголів’я диких тварин, зокрема лисиць, які часто хворіють на сказ. У 248 зразках патологічного матеріалу від загиблих диких тварин виявлено вірус сказу, що становить 30,2% від загальної кількості досліджених зразків.

Все це збільшує загрозу інфікування вірусом сказу людини, адже джерелом інфекції виступає саме хвора тварина.

Сказ – це гостре інфекційне захворювання тварин і людей, яке викликає нейротропний вірус сказу. Воно є смертельно небезпечним, адже вражає центральну нервову систему людини. Якщо не отримати допомогу та почати лікування вчасно, летальність сказу сягає 100%.

 

 

Джерелом і збудником захворювання є усі теплокровні тварини. З-поміж свійських тварин носіями сказу часто є собаки й коти, у дикій природі – це вовки та лисиці. Інфікуватися збудником від хворої на сказ тварини можна через:

• укус;
• подряпину та мікроушкодження шкіри;
• потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

Інкубаційний період у людини зазвичай триває від 7 днів до 3 місяців. За певних умов – від 1 до 3 років. Це залежить від таких факторів, як місце, кількість і глибина укусів; кількість вірусу, що потрапив у рану; вік постраждалого.

 

Перші симптоми  хвороби – поколювання, свербіння у місці укусу. Також можуть виникати симптоми, що нагадують грип, – лихоманка, головний біль, м’язові болі, втрата апетиту, нудота і втома.

Через кілька днів розвиваються неврологічні симптоми:

• дратівливість та агресивність;
• хаотичні рухи та збудження;
• розгубленість, галюцинації;
• м’язові спазми і незвичайні пози;
• судоми;
• слабкість або параліч (коли людина не може перемістити частину тіла);
• надзвичайна чутливість до яскравого світла, звуків або дотику;
• вироблення надміру слини, м’язові спазми в горлі, утруднене ковтання;
• страх задихнутися, гідрофобія (водобоязнь).

На стадії  виражених неврологічних симптомів,  шанси врятувати пацієнта є дуже низькими.

Щоб захиститись від  сказу, необхідна медична допомога та курс антирабічних щеплень – їх має бути 5: 0-й день (день звернення до лікаря), а потім у 3–й, 7-й, 14-й і 28-й дні.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків. Вона ефективна у разі  проведеного курсу щеплень  при  ранньому та негайному зверненні за медичною допомогою  та розпочатому  курсу   не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи обслинення.

Протипоказів до екстреної вакцинації проти сказу нема! Вчасне введення вакцини надзвичайно важливе, адже лікування сказу не існує.

В наступних випадках окрім вакцини вводиться також антирабічний імуноглобулін, що забезпечує захист відразу, до того як запрацює вакцина:

• Широкі укуси(більше 5см);
• Глибокі укуси (що дістають до м’язів);
• Будь-який укус, нанесений дикою твариною;
• Безпосередній контакт з кажанами;
• Будь-який укус або ослинення пошкодженої шкіри наступних ділянок: голова; шия; руки; промежина.
• Ослинення слизових оболонок навіть без їх ушкодження.

Нагадуємо: укуси хатніх тварин несуть таку ж небезпеку, як і диких. У разі укусу твариною терміново зверніться до лікаря, зробіть щеплення та пройдіть всі призначені обстеження! Це може врятувати ваше життя!