Гарячка Західного Нілу — як розпізнати й не захворіти

Геморагічна гарячка Західного Нілу – це небезпечна вірусна хвороба, що передається через укуси комарів. У тяжких випадках супроводжується гарячкою, запаленням мозкових оболонок і речовини головного мозку, лімфаденопатією, ураженням слизових оболонок, екзантемою. Має літньо-осінню сезонність, частіше нею хворіють сільські жителі, а також любителі полювання, звідки ще одна назва – «качина лихоманка».

На сьогоднішній день хвороба розповсюджена в багатьох країнах Африки, Азії, Середземномор’я. Окремі спалахи реєструються в країнах Центральної Азії (Казахстан, Туркменія, Таджикистан), Закавказзя (Азербайджан, Вірменія), США, Канаді, Мексиці, країнах Центральної Америки і Карибського басейну, Австралії, зафіксовані випадки в Росії та Україні.

Інфікована людина не заразна. На сьогоднішній день немає документально зареєстрованих випадків передачі цього вірусу від людини до людини при безпечних контактах і випадків зараження працівників охорони здоров’я за умови дотримання стандартних заходів інфекційного контролю.

Головним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів переважно перелітних птахів, які у крові мають високі концентрації вірусу, а він циркулює в них до 2 тижнів. Резервуаром також можуть бути деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани, але в них концентрація вірусу значно менша і зберігається він в них нетривало.

Переносники захворювання — численні види комарів, які інфікуються під час харчування кров’ю інфікованих птахів. Під час укусів комарів вірус може потрапляти в організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і призводити до хвороби. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров’ю тварин. Дуже незначна частка випадків інфікування людей відбувається при трансплантації органів, переливанні препаратів крові, грудному вигодовуванні, від матері до дитини.

Комарі кусають інфікованих особин і можуть передати вірус іншим тваринам чи людям. Сприйнятливість людей до хвороби є високою, хоча до 80 % людей переносять хворобу безсимптомно.

Особливо вразливими є люди в місцях великої концентрації комарів і птахів: працівники тваринницьких комплексів і птахоферм, люди, які живуть біля водних об’єктів, а також мисливці, туристи, лісники, військовослужбовці, які тривалий час перебувають біля води чи на заболоченій території.

Від людини до людини хвороба не передається.

В Україні з початку серпня цього року зареєстровано 41 лабораторно-підтверджений випадок захворювання на гарячку Західного Нілу, а з початку року — 50 випадків. У літній період хворобу діагностували в Києві та Київській області, і один випадок зареєстровано в Полтавській області.

Симптоми

Більшість людей під час зараження вірусом не відчувають жодних симптомів, дехто — легкі ознаки ГРІ. Приблизно у 20% хворих у проміжок між декілька днями та 2–3 тижнями після зараження, а найчастіше через 3-6 днів, можуть з’явитися симптоми, схожі на грип: висока температура, головний біль, біль у м’язах і суглобах, слабкість, нудота, діарея. Основна кількість виявлених випадків захворювання проявляються у вигляді менінгіту та енцефаліту. Летальність від гарячки Західного Нілу складає 2–14%.

Після перенесеної хвороби формується стійкий напружений імунітет.

Як захиститися від зараження

Наразі проти гарячки Західного Нілу не існує ні специфічного лікування, ні вакцини. Лікування симптоматичне.

Щоб уникнути інфікування гарячкою Західного Нілу передусім бережіться від комариних укусів: носіть захисний одяг, використовуйте сітки на вікнах, фумігатори та репеленти.

А якщо помітили в себе симптоми грипу чи ГРІ невдовзі після укусів комарів, не займайтеся самолікуванням, а негайно зверніться до лікаря.